«Податкову амністію» чи «нульове декларування» через військовий стан було продовжено до 1 березня 2023 року.
Розберемо окремі питання декларування на прикладах.
Приклад 1)
Якщо у вас 15 000 доларів США готівкових заощаджень та звичайні побутові предмети (меблі, одяг тощо), чи потрібно їх декларувати, якщо так, як обрахувати розмір збору?
У будь-якому випадку готівкові кошти не можуть бути об’єктом декларування. Якщо ви бажаєте все ж їх відобразити в порядку добровільного декларування, спочатку потрібно покласти їх на спеціальний рахунок у банку. Порядок відкриття та ведення таких спеціальних рахунків регулює Національний банк України.
Далі визначаємо базу для розрахунку збору. Для цього потрібно перевести кошти в національну валюту за курсом на дату подання декларації.
Приміром, курс на дату декларування (наприклад, 02.09.2021) становить 27 грн/долар США, тоді:
15 000,00 доларів США х 27 грн/долар США = 405 000,00 грн.
Сума, що підлягає сплаті (за базовою ставкою) – 20 250 грн.
Щодо решти активів (меблі, одяг) є ймовірність, що таке майно може бути розцінене податківцями як «цінне рухоме майно», адже перелік об’єктів декларування невичерпний. Однак якщо ви мали джерело доходу до 2021 року (працювали в якісь роки офіційно, хоч і з мінімальною зарплатою), вважаємо, що можна буде обґрунтувати, що такі «звичайні» активи придбавалися вами за «законні» (вже оподатковані) доходи у вигляді, зокрема, зарплати. Тому потреби декларувати «звичайні» побутові активи (меблі, одяг, гаджети тощо) ми не вбачаємо.
Приклад 2)
Якщо у власності особи три квартири: одна успадкована (130 м2), друга придбана за кордоном (40 м2), третя – на умовах інвестування в забудову в Києві, яку ще не здали в експлуатацію (80 м2). Джерело походження доходів на придбання двох останніх встановити неможливо.
Успадкована квартира не є об’єктом добровільного декларування, оскільки відображаються лише придбані активи за неоподатковані раніше доходи.
Тому площа житлового приміщення для добровільного декларування складатиме – 120 м2 (сума двох придбаних квартир: 80 м2 + 40 м2). На перший погляд сукупно 120 м2 кількох квартир податковою не перевірятимуться. Але це не так, тому що: по-перше, це стосується лише майна осіб, які не подали декларацію, по-друге, це стосується лише об’єктів, що знаходяться на території України. Тому, квартира за кордоном має відображатись, а оскільки ви вже подаєте декларацію, то і інше майно теж підлягає обкладанню збором. Інакше, якщо декларацію не подано, а податкова згодом виявить лише квартиру в Україні, то відповідальності не має наставати, бо її розмір 80 м2.
Закон сформовано неоднозначно й виникатимуть питання, чи можна не сплачувати збір за, в даному випадку, 80 м2, адже законом нібито дозволено володіти 120 м2 в Україні, які не були задекларовані. Тоді як законодавством чітко встановлені умови сплати податку на нерухоме майно, за яким база для оподаткування квартири зменшується на пільгові 60 м2. Цей закон такої умови не містить.
Для цілей декларування обох квартир, базою для визначення розміру збору є вартість квартири. До того ж вартість об’єкту, що знаходиться за межами України, на відміну від вартості об’єкту, розташованого на території України, має бути обов’язково належним чином документально підтверджена. Тому потрібно провести оцінку такого майна закордоном станом на дату декларування (потрібно звернутися до фахівців з оціночної практики, яких ми можемо допомогти знайти), задекларувати і, за базовими умовами, протягом 30 днів оплатити збір за ставками: 7% від оціненої вартості квартири за кордоном та 5% від вказаної самостійно вартості майнових прав на квартиру у 80 м2 в Києві.
Приклад 3)
Як оцінювати отримання активу, якщо ви придбали авто для особистого користування за 500 000,00 грн 5 років тому, а зараз воно буде коштувати 300 000,00 грн. Яку з цін застосувати? До того ж у власності знаходиться автомобіль, придбаний у 2020 році вартістю понад 1 000 000,00 грн за кошти, отримані за офіційним місцем працевлаштування або як ФОП.
Автомобіль, придбаний у 2020, не розглядається як об’єкт добровільного декларування, оскільки доходи на його придбання отримані як заробітна плата, з якої роботодавцем сплачено податки та збори у повному обсязі, або це оподаткований дохід ФОП.
Вартість іншого транспортного засобу для цілей декларування визначається на дату подання декларації (тобто між 500 000,00 грн та 300 000,00 грн обираємо актуальні 300 000,00 грн). Якщо іншого майна, що підпадає під об’єкт декларування, немає, то декларацію можна не подавати, адже вартість ТЗ буде меншою ніж 400 000,00 грн. Це правило діятиме за умови, що такий ТЗ не підпадає під інші технічні критерії, тобто призначений для перевезення не більше 9 осіб, з робочим об’ємом циліндрів двигуна не більше як 3 тисячі куб.см.
Тож питання «декларувати чи не декларувати» буде виникати досить часто, адже кожен випадок особливий.
